Угода про асоціацію України з ЄС у картинках
Президент
України
|
Геополітичний
вибір
|
Приклади
рішучих дій щодо запровадження
геополітичного вибору
|
Політичні події
|
Економічні зміни
|
Соціальні зміни
|
Установіть рік приходу до влади Президентів України
АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ ЗМІНИ. ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УРСР
Перемога СРСР у Другій світовій війні створила умови для розширення його кордонів на захо-ді, що призвело до завершення об’єднання українських земель. Польща, Чехословаччина, Угорщина й Румунія визнали зміни своїх кордонів на користь СРСР.
16 серпня 1945 р. М. Молотов та Е.-Б. Осубка-Моравський підписали радянсько-польський Договір про кордон. Кордон встановлювався вздовж "лінії Керзона" з відхиленням від неї на користь Польщі в деяких районах від 5 до 8 км і відступом на її користь додатково територій на схід від "лінії Керзона" до р. Зх. Буг та його притоки Солокія і на південь від м. Крилова (тепер Крилув, Польща) з відхиленням максимально на 30 км; частини територій Біловезької Пущі на ділянці Немирів (тепер Немирув, Польща) – Ялова (тепер Ялувка, Польща) з відхиленням максимально на 17 км.
Таким чином, радянсько-польський договір від 16 серпня 1945 р. остаточно закріпив входження Галичини та Волині до складу СРСР, а Польща була змушена відмовитися від територій т. зв. "східних кресів" на користь свого східного союзника.
Нове розмежування кордонів супроводжувалося депортацією значної частини населення. У 1944—1946 рр. із Галичини, Волині, Рівненщини до Польщі було переселено близько 1 млн поляків, з Польщі до України переїхало 520 тис. українців. У квітні-липні 1947 р. польський уряд провів операцію «Вісла», у ході якої близько 150 тис. українців, що проживали у прикордонних з УРСР районах Холмщини та Лемківщині, були примусово виселені на Захід і Північ Польщі.
Зростання авторитету України в світі виявилося в поверненні її як суб’єкта міжнародного права на міжнародну арену. 26 квітня 1945 р. на конференції в Сан-Франциско УРСР увійшла до складу Організації Об’єднаних Націй як член-засновник.
29 липня — 15 жовтня 1946 р. делегація УРСР на чолі з міністром закордонних справ Д. Мануїльським узяла участь у Паризькій мирній конференції й 10 лютого 1947 р. разом з іншими союзними державами підписала мирні договори з Італією, Болга-рією, Румунією, Угорщиною та Фінляндією.
Визволення території України від німецько-фашистських загарбників поставило перед керівництвом УРСР завдання відбудови зруйнованої економіки республіки. Україна постраждала під час Другої світової війни більше, ніж інші країни Європи, тому масштаби відбудовчих робіт були дуже великими.
У серпні 1946 р. Верховна Рада УРСР схвалила четвертий п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на 1946—1950 рр. Він передбачав менше ніж за п’ять років відбудувати зруйновані райони країни, відновити й навіть перевищити довоєнний рівень промислового та сільськогосподарського розвитку.
Відбудова здійснювалася централізовано за чітким державним планом. Пріоритетом вважалась відбудова важкої промисловості (80% капіталовкладень) за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства. Вагома роль належала адміністративно-командній системі, яка давала змогу за короткий час мобілізувати й зосередити значні матеріальні та людські ресурси на певному об’єкті. Відбудові допомагала ідеологія, яка знаходила свій вияв у соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів.
Відбудовчий процес було ускладнено голодом 1946—1947 рр., причинами якого були несприятливі кліматичні умови (посуха , неврожай), скорочення посівних площ, поголов’я худоби, нестача техніки й робочих рук унаслідок війни, вивезення хліба за кордон для підтримки прорадянських режимів у країнах Східної Європи. Але головною причиною голоду, який позбавив життя майже 1 млн осіб, стала політика сталінського керівництва, яке вимагало неухильного виконання постраждалими областями планів хлібозаготівель і проводило репресивну політику проти селян.
У цілому за роки четвертої п’ятирічки Україна досягла довоєнного рівня розвитку народного господарства, знову посівши місце паливно-металургійної бази СРСР. Успіхи відбудови дозволили в 1947 р. скасувати карткову систему та провести грошову реформу. Економіка УРСР остаточно перетворилася на складову економіки СРСР.
Однак «холодна війна» зробила неможливим використання західної, перш за все американської, фінансової та технічної допомоги за планом Маршалла. Тому керівництво СРСР могло розраховувати лише на власні сили та ресурси й не зуміло скористатися результатами науково-технічної революції, яка розпочалася в країнах Заходу наприкінці Другої світової війни.
http://www.youtube.com/watch?v=3pMwr6UjS9Y
РАДЯНІЗАЦІЯ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ. БОРОТЬБА ОУН ТА УПА
У другій половині 1940-х — на початку 1950-х рр. відновилася радянізація західноукраїнських земель, сутність якої полягала в уніфікації соціально-економічного, політичного й культурного життя Західної України у відповідності до норм, виробленими радянським режимом у Наддніпрянській Україні.
Радянізація проходила в умовах запеклої боротьби. Органи НКДБ і НКВС застосовували масові репресії, жертвами яких стали 500 тис. чоловік, та депортації в східні райони СРСР, у ході яких було виселено понад 200 тис. чоловік. У 1946 р. на Львівському соборі було «самоліквідовано» Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ).
Українська повстанська армія (УПА) на чолі з Р. Шухевичем розгорнула широкомасштабну партизанську боротьбу проти органів радянської влади на західноукраїнських землях, у ході якої загинуло понад 30 тис. цивільних громадян і військовослужбовців. У 1950 р. головнокомандуючий УПА Р. Шухевич загинув у бою під Львовом, однак збройне підпілля продовжувало організовану боротьбу до 1954 р.
РОЗГОРТАННЯ ІДЕОЛОГІЧНИХ КАМПАНІЙ
Розвиток культури в повоєнні роки мав суперечливий характер. Сталінська система намагалася загнати науку, літературу й мистецтво в жорстокі ідеологічні межі з метою встановлення контролю над духовним життям радянського суспільства.
Наступ сталінізму на культуру отримав назву «ждановщина» за ім’ям секретаря ЦК ВКП(б) О. Жданова. «Ждановщина» виявилася у звинуваченні української інтелігенції в «космополітизмі» й «низькопоклонстві перед Заходом», переслідуванні вчених (генетики І. Поляков, М. Гришко, С. Де - лоне), письменників (О. Вишня, «Мисливські усмішки»; В. Сосюра, «Любіть Україну »; Ю. Яновський, «Жива вода»), композиторів (К. Данькевич, опера «Богдан Хмельницький») і завдала величезного удару по розвитку української культури.
Тетяна Нилівна Яблонська — тематична картина «Хліб» (1949).
примусове виселення українців, що проживали у прикордонних з УРСР районах Холмщини та Лемківщини, на Захід і Північ Польщі в 1947 р. | |
система заходів радянського керівництва, пов’язаних з ім’ям секретаря ЦК ВКП(б) О. Жданова, що мали на меті відновлення ідеологічного контролю над суспільством. | |
теорія, що проповідує байдуже ставлення до історії Батьківщини, свого народу, національної культури, політики. | |
період в біологічній науці й практиці, пов’язаний із проявом культу особи президента ВАСГНІЛ академіка Т. Лисенка, що виявилося в переслідуванні інакомислення в галузі сільгоспнауки, гоніннями на вчених-генетиків. | |
Холодна війна | глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом і його союзниками, з одного боку, та СШ Західної Європи і їх союзниками — з іншого, що тривала з середини 1940- до початку 1990-х років, призвела до розпаду СРСР та переросла в протистояння між Росією та Заходом. |
Персоналії
Тренувальні тести до теми
Післявоєнна відбудова й розвиток України (1945 р. – початок 1950-х років)
Тест 1
I. Завдання цієї форми складаються зі вступного запитання тА чотирьох варіантів відповідей, серед яких потрібно вибрати один прА вильний.
1. Комплекс заходів, вжитих ВКП(Б) у 1920–30-х рр., що мав на меті модернізацію промисловості, називають:
- А депортація;
- Б індустріалізація;
- В радянізація;
- Г колективізація.
2. Вигнання, висилка окремих осіб чи цілих народів з постійного місця проживання:
- А депопуляція;
- Б депортація;
- В репатріація;
- Г репарація.
3. Теорія, що сповідує байдуже ставлення до батьківщини та свого народу, заперечує патріотизм, національну незалежність й висуває ідею створення світової держави, світового громадянства:
- А гегемонізм;
- Б екзистенціалізм;
- В антисемітизм;
- Г космополітизм.
4. Процес попереднього перегляду творів, призначених для друку, називають:
- А перевірка;
- Б коригування;
- В цензура;
- Г редагування.
5. Підписання договору між СРСР та Польщею про радянсько-польський кордон відбулося у:
- А червні 1945 р.;
- Б серпні 1945 р.;
- В серпні 1946 р.;
- Г лютому 1947 р.
6. Депортація українського населення Холмщини та Лемківщини у західну Польщу проводилася в:
- А березні–грудні 1947 р.;
- Б квітні–травні 1947 р.;
- В лютому–березні 1948 р.;
- Г жовтні–листопаді 1948 р.
7. Загибель головнокомандуючого УПА Р. Шухевича (Т. Чупринки) сталася у:
- А березні 1949 р.;
- Б жовтні 1949 р.;
- В січні 1950 р.;
- Г березні 1950 р.
8. Коли Президія Верховної Ради СРСР прийнялА Указ про передачу Криму до складу УРСР?
- А У червні 1953 р.;
- Б листопаді 1954 р.
- В лютому 1954 р.;
- Г лютому 1955 р.
9. У якому місті проходила перша сесія Генеральної Асамблеї ООН, де були присутні члени делегації УРСР?
- А Москві;
- Б Сан-Франциско;
- В Парижі;
- Г Лондоні.
10. У січні 1946 р. у складі УРСР було створено область:
- А Закарпатську;
- Б Волинську;
- В Львівську;
- Г Рівненську.
11. У лютому 1947 р. було підписано радянсько-румунський договір, за яким до УРСР відходила:
- А Північна Буковина;
- Б Хотин, Ізмаїл;
- В Лемківщина та Надсяння;
- Г Північна Буковина, Хотин, Ізмаїл.
12. Операція «Вісла» передбачалА переселення українців з етнічних земель:
- А Лемківщини, Холмщини;
- Б Посяння, Підляшшя;
- В Лемківщини, Підляшшя, Посяння;
- Г Лемківщини, Посяння, Холмщини, Підляшшя.
13. Народний комісаріат УРСР закордонних справ очолив:
- А А. Громико;
- Б О. Корнійчук;
- В Д. Мануїльський;
- Г В. Кубійович.
14. Ініціатором проведення у Львові собору Української греко-католицької церкви був:
- А Г. Костельник;
- Б Й. Сліпий;
- В А. Шептицький;
- Г Т. Ромжа.
15. Голова уряду УРСР з 1947–1954 рр.:
- А Д. Коротченко;
- Б М. Хрущов;
- В Л. Мельников;
- Г Л. Каганович.
16. Автором роману «Прапороносці» був:
- А Ю. Яновський;
- Б В. Некрасов;
- В М. Рильський;
- Г О. Гончар.
17. Відбудова народного господарства в Україні розпочалась:
- А після отримання допомоги від інших держав;
- Б одразу після цілковитого звільнення УРСР;
- В у міру звільнення території УРСР;
- Г після ліквідації УГКЦ.
18. Українську греко-католицьку церкву було ліквідовано в:
- А грудні 1945 р.;
- Б березні 1946 р.;
- В жовтні 1947 р.;
- Г березні 1948 р.
19. Комуністична влада називалА «українським буржуазними націоналістами»:
- А емігрантів;
- Б усіх, хто походив із буржуазного середовища;
- В усіх, хто виступав зА збереження мови, культури, звичаїв українського народу;
- Г усіх, хто виступав проти збереження культурних і мовних традицій українського народу.
20. Культурна революція на західноукраїнських землях передбачала:
- А ліквідацію неписемності;
- Б ідеологізацію та русифікацію освіти;
- В українізацію (коренізацію) освіти;
- Г відновлення діяльності «Просвіт».
21. В результаті модернізації західних областей України:
- А зміцнилася військова могутність СРСР;
- Б зміцнився міжнародний авторитет СРСР;
- В відбулася уніфікація зі східними областями УРСР;
- Г був суттєво перевиконаний п’ятирічний план.
22. Що було причиною голоду 1946–1947 рр.?
- А Недосконалість системи господарювання;
- Б значне вилучення зерна;
- В повоєнна розруха;
- Г поєднання цих факторів.
23. Що не впливало на ефективність сільського господарства УРСР?
- А Відсутність техніки та кваліфікованих кадрів;
- Б недосконалість системи управління господарством;
- В високий рівень дисципліни праці;
- Г переважання жінок у складі сільського населення.
24. Поразку ОУН–УПА у збройній боротьбі спричинила:
- А кількісна перевага радянських військ;
- Б відсутність іноземної допомоги;
- В ліквідація УГКЦ;
- Г репресії, соціально-економічні реформи, здійснені радянською владою.
II. Завдання цієї форми складаються зі спільного вступного запитання та чотирьох завдань, позначених буквами, до кожного з яких потрібно підібрати один варіант відповіді, позначений цифрою.
25. Співвіднесіть поняття з їхніми визначеннями.
| А Репатріація | 1 соціально-політична практика, що характеризується нехтуванням об’єктивними законами історичного процесу, коли до уваги беруться суб’єктивні бажання та довільні рішення осіб, які її здійснюють |
| Б колективізація | 2 теорія, що проповідує байдуже ставлення до історії батьківщини, свого народу, національної культури |
| В космополітизм | 3 процес докорінної перебудови аграрного сектора |
| Г волюнтаризм | 4 повернення на батьківщину після війни військовополонених, цивільних, полонених |
| 5 теорія, що сповідує байдуже ставлення до історії батьківщини, свого народу, національної культури. |
26. Співвіднесіть дати з подіями.
| А Квітень 1945 р. | 1 «саморозпуск» УГКЦ |
| Б березень 1946 р. | 2 Україна стала співзасновником ООН на конференції у Сан-Франциско |
| В квітень–липень 1947 р. | 3 голод в Україні |
| Г 1946–1947 рр. | 4 операція «Вісла» |
| 5 грошова реформа. |
27. Співвіднесіть промислові підприємства з місцем їх розташування.
| А Дніпрогес | 1 Дніпропетровськ |
| Б «Азовсталь» | 2 Київ |
| В комбінат ім. Г. Петровського | 3 Маріуполь |
| Г «Арсенал» | 4 Запоріжжя |
| 5 Харків. |
28. Співвіднесіть прізвища з посадами, які обіймали ці особи.
| А В. Кук | 1 нарком закордонних справ |
| Б Д. Мануїльський | 2 голова Ради Міністрів УРСР |
| В Д. С. Коротченко | 3 митрополит УГКЦ |
| Г Й. Сліпий | 4 один із керівників збройного підпілля УПА |
| 5 перший секретар ЦК КПУ. |
29. Установіть відповідність між галузями культури та їх представниками.
| А Література | 1 Н. Ужвій |
| Б образотворче мистецтво | 2 Д. Клебанов |
| В музичне мистецтво | 3 М. Глущенко |
| Г кіномистецтво | 4 О. Гончар |
| 5 Т. Лисенко. |
30. Установіть відповідність між прізвищами митців та назвами їхніх творів.
| А В. Некрасов | 1 «Любіть Україну» |
| Б Ю. Яновський | 2 «Богдан Хмельницький» |
| В В. Сосюра | 3 «В окопах Сталінграда» |
| Г К. Данькевич | 4 «Київські оповідання» |
| 5 «Прапороносці». |
III. Завдання цієї форми складаються з інструкції та чотирьох подій, які треба розташувати в правильній послідовності.
31. Розташуйте події в хронологічній послідовності:
- А передача Криму до складу УРСР;
- Б депортація українського населення Холмщини та Лемківщини на захід Польщі;
- В радянсько-чехословацький договір про входження Закарпаття до Радянської України;
- Г Україна стала членом ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці.
32. Розташуйте в логічній послідовності галузі промисловості залежно від обсягів капіталовкладень протягом 1946–1950 рр.:
- А сільське господарство;
- Б важка промисловість;
- В легка промисловість;
- Г інші галузі промисловості.
33. Розташуйте в логічній послідовності такі події:
- А ліквідація Української греко-католицької церкви УКГЦ;
- Б операція «Вісла»;
- В відновлення радянської влади на західноукраїнських землях;
- Г смерть Тараса Чупринки.
IV. Завдання відкритої форми з короткою відповіддю, які передбачають запис прізвищА діяча, назви події або явища, поняття, року, коли відбувалася подія, або речення (залежно від вимог завдання).
34. Явище в радянській науці, що характеризувалось ідеологізацією, засиллям у науці посередностей, людей споживацького типу, авантюристів.
- Напишіть назву терміна.
- З яким періодом в історії України це пов’язано?
- З прізвищем якого політичного діяча це пов’язано?
35. «…Посуха, особливо у червні–липні, до всіх нещасть (бо треба було загоювати рани війни) додала ще й свої. Врожай зернових вийшов доісторичний…, тобто 1 ц посіяли, А зібрали 3 ц у кращому випадку. Та ще який тоді був обробіток ґрунту? Сяк-так, аби вкинути зерно в землю.
Поля обробляли переважно кіньми — клячами, коровами, лопатами, сапами, а збирали косами та жіночими руками. Бо чоловіки лишилися напівкаліками …».
- Про які події йдеться в цьому уривку?
- З якими подіями в історії України це пов’язано?
- На яких територіях спостерігалося подібне явище?
36. «У 1918 р. вступив у більшовицьку партію. Брав участь у громадянській війні на боці Червоної армії. Протягом 1922–1930 рр. навчався на робітфаці Юзівського гірничого технікуму, у Московській промисловій академії. У 1920–1928 рр. — нА партійній роботі в Донбасі, А у 1928–1929 рр. — у Харкові тА Києві. У 1938–1949 рр., з деякою перервою 1947 р. — перший секретар ЦК КП(б)У, у 1944–1947 рр. одночасно голова Раднаркому УРСР. Під час радянсько-німецької війни був членом військових рад. З березня 1953 р. до жовтня 1964 р. — секретар, перший секретар ЦК КПРС».
- Запишіть прізвище партійного діяча.
- З яким періодом в історії України пов’язана його діяльність?
- Назвіть, учасником ще яких подій він був.
37. «…До Центрального табору праці в Явожно, розташованого на території філіалу колишнього концентраційного табору в Освенцимі, …потрапляли особи, «підозрювані у зв’язках з УПА» …основну частину в’язнів становили українські селяни, які потрапили до табору через так звану «колективну відповідальність». За цей період через концентраційний табір і пройшло 3 936 українських в’язнів, з них 823 жінки та кілька дітей. Більш ніж 160 в’язнів внаслідок тортур і самогубств загинули».
- Запишіть назву операції, про яку йдеться.
- Вкажіть хронологічні межі операції.
- З якими територіями пов’язані ці події?
V. Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю, які передбачають повну відповідь нА запитання або творче застосування набутих знань, умінь та навичок.
38. Яку роль відіграла Україна в міжнародних відносинах повоєнного часу? Якими були наслідки вступу УРСР до ООН?
39. Укажіть на досягнення й недоліки в індустріальному розвитку України в першій половині 50-х років.
40. Чи можна вважати, що операція «Вісла» остаточно розв’язала українсько-польське питання?
41. Які історичні умови повоєнних років впливали на розвиток освіти й науки в Україні?
Відповіді до теми «Післявоєнна відбудова й розвиток України (1945 р. – початок 1950-х років)»
Завдання I типу
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| Б | Б | Г | В | Б | Б | Г | В | Г | А | Г | Г |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
| В | А | А | Г | Б | Б | В | Б | В | Г | В | Г |
Завдання II–III типу
| 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | |
| А | 4 | 2 | 4 | 4 | 4 | 3 | 3 | 3 | 2 |
| Б | 3 | 1 | 3 | 1 | 3 | 4 | 2 | 1 | 4 |
| В | 2 | 4 | 1 | 2 | 2 | 1 | 1 | 2 | 1 |
| Г | 1 | 3 | 2 | 3 | 1 | 2 | 4 | 4 | 3 |
Завдання IV типу
34. «Лисенківщина». 35. 1946 р. 36. М. Хрущов. 37. «Вісла».
Тест 2
https://test.izno.com.ua/ukrayina-v-pershi-povoyenni-roki-1945-na-pochatku-1950-h-rr/
Комментариев нет:
Отправить комментарий