8 клас Історія України

договори укладені під час національно-визвольної війни\

Гра " Гетьмани та іх політика"

картина І.Репіна "Козаки пишуть листа турецькому султанові"

Тема Посилення колоніальної політики Російської імперії після Полтавської битви" (до 8 квітня)
1 Ознайомитися з конспектом і тезісно виписати факти на підтвердження наступу у вигляді таблиці : наступ на українську автономію; наступ на економіку Гетьманщини; наступ на культуру.
2. параграф 29 п.2.Найважливіші моменти правління Скоропадського.
3. П 3 Хто такий П. Полуботок і його мета.

Посилення колоніальної політики Російської імперії

Перехід І. Мазепи на бік шведів Петро І використав як привід для розгортання репресій. Спеціальна слідча комісія, створена за наказом царя у місті Лебедині, розглядала справи прибічників гетьмана. Сотні українців було репресовано і страчено, а їхнє майно конфісковано. Одночасно з цим відбувався форсований наступ на українську автономію. Коли новообраний гетьман і. Скоропадський запропонував цареві підтвердити в нових Решетилівських статтях традиційні права та вольності, то отримав від Петра І відповіді: "Українці й так мають із ласки царя стільки вольностей, як жоден народ у світі".

До гетьмана був приставлений для нагляду царський міністр-резидент. А восени 1722 р. царський уряд створив Малоросійську колегію, яка приймала від населення скарги на українські суди, контролювала фінанси, стежила за відносинами козацтва і старшини. Фактично її діяльність відігравала роль дестабілізуючого чинника, що поглиблював прірву між українською елітою та народом. Характерними рисами політики російського царату щодо української автономії були:

• • установлення контролю над владою гетьмана та її обмеження;
• • економічні утиски (українські товари дозволялося вивозити за кордон лише через російські прибалтійські порти, водночас заборонялося ввозити певні товари в Гетьманщину із Західної Європи, а купувати замість них продукцію російських фабрик);
• • експлуатація демографічного потенціалу (на будівництві Ладозького каналу працювало 10 тис. козаків, із яких близько 3 тис. загинуло; у Дербентському поході 1725 р. із 6790 козаків загинуло 5183 тощо);
• • культурні обмеження (із Києво-Могилянської академії за наказом царя були виключені всі студенти з Правобережжя, заборонялося друкувати в Україні будь-які книги, крім церковних, а в тих, що друкувалися, "щоб ніякої різниці і осібного наріччя не було");
• • надання росіянам великих землеволодінь в Україні, що спричинило появу великих територій, непідконтрольних гетьману.

Діяльність П. Скоропадського в цих умовах була дуже обережною, він усіляко намагався засвідчити свою вірність цареві. Це допомогло йому утримувати гетьманську владу, але водночас сприяло розгортанню царської політики обмеження гетьманської влади.

Після смерті І. Скоропадського Петро І заборонив вибори нового гетьмана. Наказним гетьманом у 1722–1723 pp. був чернігівський полковник Павло Полуботок, людина енергійна, палкий поборник української автономії. Він не змирився з претензіями президента Малоросійської колегії С. Вельямінова не тільки на контроль за владою, а й на саму політичну владу. Полуботок згуртував навколо себе старшинську опозицію, розпочав судову реформу (зробив Генеральний суд колегіальним, установив порядок подання апеляцій), розгорнув боротьбу з хабарництвом. Став звертатися зі скаргами в Сенат (верховний розпорядчий орган Російської імперії) на порушення Малоросійською колегією українських законів і традицій, наполягав дозволити провести вибори нового гетьмана.

У серпні 1723 р. представники старшинської опозиції в козацькому таборі на р. Коломак склали так звані "Коломацькі чолобитні" на ім'я царя, у яких вимагали скасувати запроваджені Малоросійською колегією податки й дати дозвіл на обрання гетьмана. Коли ці чолобитні отримав Петро І, то наказав ув'язнити П. Полуботка і 15 опозиційних українських старшин. У грудні 1724 р. у в'язниці наказний гетьман помер. Після цього нового гетьмана обирати не дозволили. Уся влада в Гетьманщині була передана до рук Малоросійської колегії.

Зростання невдоволення діяльністю Малоросійської колегії й загроза нової війни з Туреччиною спричинили її скасування в 1727 р. і певне пом'якшення російської політики в українському питанні – було дано дозвіл на проведення виборів гетьмана. Ним став 73-річний миргородський полковник Данило Апостол (1727–1734 pp.). Діяльність гетьмана визначалася "Рішительними пунктами" – відповіддю на "Статейні пункти", надані Апостолом цареві.

Основні положення "Рішительних пунктів" 1728 р.:

• • Дозвіл обирати гетьмана, але лише за згодою царя.
• • Гетьманщину повернуто з відання Сенату під юрисдикцію Міністерства закордонних справ.
• • Зменшення кількості російських військових, розташованих на території України; гетьман не має права без дозволу царя карати смертю старшину й проводити зовнішню політику;
• • Уведення російських представників до складу Генерального суду.
• • Генеральну старшину і полковників із 2-3 кандидатів на посаду затверджує цар, а не гетьман.
• • Скасування податків, запроваджених Малоросійською колегією.
• • Відновлення Генерального військового скарбу, але підконтрольного російському уряду.

Спираючись на обмеження дій російських представників в Україні певними юридичними нормами, Данило Апостол енергійно взявся за відновлення втраченої автономії: він призначив на полковничі посади своїх прихильників, провів ряд заходів із впорядкування старшинського землеволодіння, уперше вжив заходів щодо вироблення тогочасного бюджету Гетьманщини, упорядкував українську торгівлю, підпорядкував гетьманській владі місто Київ, реорганізував судову систему, добився дозволу на повернення запорожців із володінь кримських татар в Олешках і заснування ними Нової Січі на р. Підпільній.

Позитивне значення для боротьби з хабарництвом і впорядкування землеволодінь мало здійснене гетьманом Генеральне слідство про маєтності, яке в 1729– 1730 pp. здійснило ревізію маєтків і з'ясувало законність володіння ними. За сприяння Апостола Кодифікаційна комісія в Глухові в 1728 р. розпочала створювати звід законів "Права, за якими судиться малоросійський народ", що мав юридично закріпити автономний статус й привілеї Гетьманщини в складі Російської імперії. Звід було завершено вже після смерті гетьмана, але російська імператриця категорично відмовилася його затвердити.

Після смерті Д. Апостола в 1734 р. нова імператриця Анна Іоанівна знову заборонила обрання нового гетьмана, а відання українськими справами було передано "Правлінню гетьманського уряду". "Уряд" складався з трьох представників козацької старшини і трьох російських урядовців. У своїй діяльності він керувався Рішительними пунктами 1728 р. Однак російський уряд у цей час знову перестав звертати увагу на місцеві українські закони і звичаї, втручався в різні сфери місцевого життя. Українські справи знову було повернуто до Сенату.

Установіть відповідність між гетьманом і договором, який він підписав




Історія України.
Тема Українські землі у 20-90 роках XVIII століття (з 8 по 28 квітня 2020)
Завдання знаходяться в параграфах 29- 33
1 Оформити таблицю " Політика гетьмана Д. Апостола": мета його діяльності і основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики (що було зроблено гетьманом). Надати інформацію
2. Заснування Нової (Підпільненської) Січі та її ліквідація. Знати, коли заснована, порівняти з устроєм колишнім, основні заняття козаків, останній кошовий отаман, коли і за наказом еого була знищена.
3.Ліквідація Гетьманщини і козацького устрою. Коли, за наказом кого знищена, хто був останнім гетьманом
4. Скласти історичний портрет К. Розумовського (надати інформацію)
5.  Виписати у конспекти і запам'ятати дати:
- правління Д. Апостола;
- заснування Нової Січі та її ліквідація;
- відновлення гетьманство;
 -приєднання Криму до Росії;
-ліквідація автономії і Гетманщини;
- відновлення кріпацтва у Лівобережній Україні;
- ліквідація козацького устрою в Слобожанщині;
три розділи Речі Посполито з результатами для українських земель;
- Коліївщина.
6.Оформити таблицю "Розвиток культури України в другій половині XVIII:
Сфера, представник, досягнення (параграф 33) (надати інформацію)
7. Виконати тести с 264
Шановні учні, вам допоможе не лише підручник, а і відеоролик, інтерактивні тренувальні вправи і пам'ятка "Як складати істооричний портрет" (дивіться нижче)

Останні гетьмани


План складання портрету історичного та політичного діяча
1. Як відбувалося становлення особистості діяча:
1.1. Де і коли він народився, його соціальне походження.
1.2.Де навчався, ким виховувався, хто впливав на формування його поглядів.
2. Особисті якості і риси характеру діяча:
2.1.Які особисті якості та риси вплинули на нього, його погляди, діяльність
2.2. Які особисті якості діяча вам подобаются, а які ні.
3. Діяльність історичного діяча.
3.1. Назвіть основні справи його життя.
3.2.Які успіхи і невдачі спіткали історичного діяча в його справах.
3.3.Чиї інтереси захищав діяч? (якого стану, факти).
4. Які наслідки мала його діяльність для сучасників і нащадків?
5. Ваше особисте ставлення до історичного діяча і його діяльності.

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf3DfXivv631aUlgD7O3D932fODjj0i4rS_NOqL0fYJDb6kuw/viewform?usp=sf_link https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf3DfXivv631aUlgD7O3D932fODjj0i4rS_NOqL0fYJDb6kuw/viewform? usp=sf_link